Available courses

Психолого-педагогічні аспекти інклюзивної освіти молодших школярів

Кожна особистість, доросла чи юна, має право на щасливе життя, повагу до своїх потреб і вподобань, на можливість самореалізації. Толерантне ставлення до дитини з особливостями психофізичного розвитку, сприйняття її як особистості, усвідомлення її потреб і повага до них — пріоритетний напрям у моральному розвитку сучасного суспільства. Однак відсутність достатніх напрацювань з цього питання може породжувати труднощі в діяльності вчителя загальноосвітньої школи. Цей курс дасть відповіді на багато запитань педагогів і допоможе успішно впроваджувати інклюзивну освіту.

Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • обізнаність із новітніми науково обґрунтованими даними з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітнього середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку;
  • уміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань і аргументації;
  • усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню юної особистості та її індивідуалізації;
  • здатність отримувати інформацію й оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог Державного стандарту початкової освіти;
  • уміння генерувати нові ідеї та ініціативи і втілювати їх у життя.

 Ви дізнаєтеся

  • Як слід сприймати людину з особливими потребами, аби не завдавати їй додаткових психічних травм.
  • Як організовувати роботу з дітьми, що мають особливі освітні потреби.
  • Особливості складання і реалізації індивідуальної програми розвитку дитини.
  • Специфіку дидактичних матеріалів для роботи з учнями в інклюзивному класі.
  • Сутність прийомів соціалізації дітей з особливими освітніми потребами.
  • Які вправи запобігають виникненню порушень зору та сприяють корекції вже наявних порушень.
  • Як реалізовувати творчі проєкти у позаурочній діяльності.
  • Особливості моніторингу навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами.

Розвиток емоційного інтелекту молодших школярів: теоретико-методичні аспекти

Психолого-педагогічні дослідження і педагогічна практика свідчать, що ефективність засвоєння людиною знань великою мірою визначається тим, наскільки емоційно вона ставиться до того, хто її навчає, до запропонованого завдання, як переживає свої успіхи і невдачі при досягненні навчального результату тощо. Саме тому знання педагогом особливостей формування емоційного інтелекту юної особистості має велике значення для правильної організації освітнього процесу.

Пропонуємо вашій увазі добірку цікавих і корисних публікацій з цієї теми.

Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • володіння навичками бачення динаміки формування соціальних і моральних якостей учнів;
  • уміння застосовувати сучасні підходи до розвитку, виховання й соціалізації молодших школярів;
  • здатність до прогнозування можливих відхилень у поведінці та навчальних діях учнів;
  • обізнаність з теоретичними аспектами поняття “емоційний інтелект”;
  • усвідомлення необхідності керувати власними емоційними станами й забезпечувати умови для розвитку  емоційної  грамотності учнів;
  • забезпечення індивідуального підходу в розвитку емоційної грамотності дитини;
  • здатність аналізувати методичні системи, описані в підручниках і навчальних посібниках щодо ефективності їх використання для розвитку емоційного інтелекту школярів;
  • уміння моделювати ситуації й використовувати сучасні практики для формування емоційно здібної, успішної особистості.

Ви дізнаєтеся

  • Чому для кожної людини важливо розуміти емоції і керувати ними.
  • Яку роль відіграє емоційний інтелект у житті людини.
  • У чому полягають особливості формування емоційного інтелекту у молодших школярів.
  • Що впливає на розвиток емоційного інтелекту.
  • Які вправи сприяють розвитку емоційного інтелекту.
  • За допомогою яких арт-педагогічних технік можна навчати дітей робити моральний вибір.

Ідеї гендерної рівності у вихованні дітей

Останнім часом в інформаційному просторі України нового осмислення набули питання гендеру, гендерних взаємин, гендерної політики, сексизму, гендерної культури й освіти. Діти теж стикаються з цими термінами і різними їх тлумаченнями. Тож важливо, аби дорослі не уникали таких розмов, а перехопили ініціативу й грамотно пояснили дітям відмінність понять “гендер” і “стать” та навчили приймати і комфортно проживати свою інакшість.

Під час проходження курсу ви отримаєте відповіді на різні питання, пов’язані з темою гендеру: “Якими засобами скористатися для ознайомлення дітей з поняттями стать і гендер”, “Як коректно говорити з дітьми про непрості питання, з якими вони стикаються у повсякденні?”, “Які можливості дитячої літератури у розкритті поняття гендеру?” та ін.

 Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • усвідомлення необхідності конструктивної гендерної соціалізації дітей;
  • уміння застосовувати сучасні підходи до здійснення гендерного виховання молодших школярів;
  • обізнаність з основною метою гендерної освіти;
  • усвідомлення необхідності й сам(-ій; -ому) позбуватися гендерних стереотипів;
  • забезпечення індивідуального підходу в гендерному вихованні учнів;
  • уміння моделювати ситуації й використовувати сучасні практики  гендерного виховання дітей.

Ви дізнаєтеся

  • Яка роль гендерного виховання у формуванні юної особистості.
  • Як плекати нові покоління, вільні від гендерних стереотипів.
  • У яких творах дитячої літератури розкриваються питання гендерної рівності.
  • Як формувати у дітей конструктивні моделі гендерного порозуміння.
  • Як реалізувати завдання гендерного виховання у позакласній діяльності.


Засоби реалізації компетентнісної стратегії освітнього процесу на уроках математики

Чому питання формування в учнів здатності застосовувати математичні знання для розв’язування конкретних навчальних і життєвих задач або проблем набуло нині неабиякої актуальності? Які чинники має враховувати педагог, аби уроки математики носили компетентнісний характер по-справжньому, а не лише на словах? Які завдання сприятиму формуванню обчислювальної складової математичної компетентності? Відповіді на ці та інші запитаннями ви маєте змогу отримати в межах пропонованого курсу.

 Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • усвідомлення необхідності опрацювання відповідних джерел інформації для визначення шляхів підвищення ефективності вирішення методичної проблеми;
  • здатність до використання/поширення у власній педагогічній діяльності інновацій із проблем формування математичної компетентності;
  • уміння креативно мислити, бути готовими змінюватися і відмовлятися від стереотипів;
  • здатність до використання у практичній діяльності розроблених завдань/систем уроків тощо з питань реалізації компетентнісної стратегії освітнього процесу для власного професійного розвитку.

Ви дізнаєтеся

  • Що таке математична компетентність.
  • Чим компетентнісні завдання відрізняються від традиційних.
  • Як складати завдання, спрямовані на формування обчислювальної складової математичної компетентності.
  • Які ознаки компетентнісних математичних завдань різного рівня складності.
  • Яким алгоритмом слід керуватися при складанні компетентнісних задач.
  • Які інтерактивні вправи/технології допоможуть реалізувати компетентнісну стратегію освітнього процесу.

Інструментарій учителя для розвитку критичного мислення молодших школярів

Критичне мислення починається там, де є проблема і сумніви щодо її формулювання чи вирішення. Цей вид мислення не потрібно протиставляти іншим — у нього свої завдання: спираючись на найбільш перевірену інформацію, забезпечити максимально раціональне й самостійне розв’язання проблеми.

Як навчити цього мистецтва людину, адже це процес, у якому визначальними можуть бути незначні, на перший погляд, нюанси? Пропонуємо ознайомитися з низкою важливих умов і спеціальних технологій, знання яких допоможе вам на шляху формування й розвитку критичного мислення молодших школярів.

 Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • здатність до використання освітніх інновацій у власній професійній діяльності;
  • обізнаність з вимогами до розвитку соціально-комунікативної, здоров’язбережувальної та літературної компетентностей учнів з використанням технологій критичного мислення;
  • уміння заохотити кожного учня до висловлювання власної думки й самостійного прийняття рішень;
  • усвідомлення необхідності керувати власними емоційними станами і формування цього вміння в учнів;
  • уміння моделювати різні форми навчальної і пізнавальної діяльності учнів для розвитку в них критичного мислення;
  • здатність до застосування наукових методів пізнання в освітньому процесі.

Ви дізнаєтеся

  • Що таке “критичне мислення” і яка його роль у житті людини.
  • Як моделювати навчальні ситуації для розвитку критичного мислення учнів.
  • Які основні складники культури ведення дискусії.
  • Яке значення у житті людини має вміння здійснювати рефлексію та як його розвивати.
  • Застосування яких прийомів і методів сприяє розвитку критичного мислення молодших школярів.

Формування медіаграмотності в учнів початкової школи: методичні поради

Людині щодня доводиться стикатися з потужним інформаційним потоком, зорієнтуватися у якому не завжди легко навіть дорослому, а про дітей годі й говорити. Тож уведення у шкільну програму таких питань як публічна й приватна інформація, безпека використання інформації, захист особистої інформації і подібних має важливе значення для формування медіаграмотності учнів. Аспекти навчання дітей критичного освоєння медіасередовища пропонуємо вашій увазі.

 Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • здатність до використання у практичній діяльності розроблених завдань/систем уроків з питань медіаосвіти;
  • усвідомлення необхідності опрацювання відповідних джерел інформації для визначення шляхів підвищення ефективності вирішення методичної проблеми;
  • уміння вивчати стан вирішення методичної проблеми у різних медіа джерелах;
  • уміння креативно мислити, бути готовими змінюватися і відмовлятися від стереотипів;
  • здатність до використання/поширення інновацій із проблем медіаосвіти у власній педагогічній діяльності;
  • уміння вибирати із пропозицій професійного розвитку вчителя ті, що більшою мірою задовольняють власні професійні потреби;
  • володіння навичками узагальнення власних практик та представлення їх у різних медіасередовищах.

Ви дізнаєтеся

  • Що таке “приватне” і “публічне” середовище і як навчити дітей розрізняти їх.
  • Як виховувати в учнів відповідальне ставлення до розміщення особистої інформації в інтернеті.
  • Яка роль мультиплікації у життєдіяльності дітей.
  • Як використовувати інформацію, аби не порушувати норми авторського права.
  • Яких підходів слід дотримуватися при використанні мультфільмів в освітньому процесі.
  • Як навчити дітей критично освоювати медіасередовище.

Обдаровані діти: виявлення і діагностика обдарованості, навчання і розвиток

У кожному учнівському колективі є діти, що мають обдаровання в певній сфері. Розпізнати таланти учнів і створити умови для їх максимального розвитку — важливе й водночас непросте завдання кожного вчителя. Як реалізувати його?

Під час проходження пропонованого курсу ви маєте змогу ознайомитися зі світовими здобутками освітянської спільноти в питанні підготовки наставників обдарованих дітей та поповнити свою творчу скарбничку цікавими й ефективними засобами розвитку обдаровань учнів.

Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • обізнаність з проблемами діагностування і розвитку обдарованості молодших школярів;
  • здатність до формування освітнього середовища для розвитку обдарованої дитини;
  • уміння адекватно оцінити власні професійні якості або здатності колеги для роботи з обдарованими дітьми;
  • відповідальність і прогнозованість у використанні методів і прийомів розвитку обдарувань дитини;
  • уміння виражати письмово свої враження й міркування з теми “Здібності, обдарованість, талановитість”.

Ви дізнаєтеся

  • Які професійні якості має розвивати в собі педагог, аби успішно працювати з обдарованими дітьми.
  • Як сформувати освітнє середовище, сприятливе для розвитку обдаровань дитини.
  • Чим різняться поняття “здібності”, “обдарованість”, “талановитість” та які напрями роботи слід обирати для розвитку кожної з цих якостей.
  • Якими методами і прийомами треба послуговуватися для розвитку здібностей дитини в певній сфері.

Сучасний освітній простір та його вплив на рівень навчальних досягнень молодших школярів

Сьогодні в кожній навчальній кімнаті, де діти здобуватимуть освіту за новими стандартами, освітній простір теж має бути оформлений по-новому. Плануючи навчальне середовище, педагог має продумати всі чинники, які допоможуть забезпечити індивідуалізацію навчання. Обладнання й навчальні матеріали мають сприяти розвитку кожної дитини, а види діяльності — відповідати її інтересам і рівню розвитку.

Ознайомлення з аспектами, які треба враховувати при створенні нового освітнього середовища, допоможе вам зробити нову школу по-справжньому, а не лише на папері, новою.

Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • обізнаність з вимогами до створення безпечних та психологічно комфортних умов організації освітнього процесу для дітей молодшого шкільного віку;
  • здатність створювати здоров’язбережувальне освітнє середовище, зорієнтоване на особистісний, творчий і духовний розвиток учнів;
  • уміння наповнити освітнє середовище відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти;
  • усвідомлення необхідності враховувати індивідуальні потреби учнів, зокрема обдарованих дітей та тих, що мають особливі освітні потреби;
  • здатність отримати інформацію й оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог Державного стандарту початкової освіти.

Ви дізнаєтеся

  • Які складники нового освітнього простору.
  • Як організувати навчальну діяльність дітей відповідно до індивідуального типу сприймання інформації.
  • Що таке інформаційний шум і як мінімізувати його негативний вплив на дитину в умовах закладу освіти.
  • Які є інтернет-сервіси для професійного саморозвитку педагога і як ними послуговаватися.

Творчість учителя при розв’язуванні педагогічних ситуацій

В освітньому процесі щодня виникають обставини, що потребують втручання педагога — це педагогічні ситуації. Без їх правильного розв’язування, без своєчасного реагування на них педагогом подальша ефективна взаємодія між учасниками освітнього процесу інколи стає неможливою. Часом дії, до яких вдається вчитель, можна розцінювати як тимчасове запобігання розгортанню конфлікту, в іншому випадку його можна вирішити одразу й на завжди, але в кожному разі дії педагога мають бути виваженими. Вибір правильного способу розв’язування педагогічної ситуації — це запорука успішного перебігу освітнього процесу, можливість створити комфортне середовище для взаємодії різних суб’єктів: учнів, їхніх батьків, учителі та адміністрації, персоналу школи, і навіть сторонніх учасників — перехожих, мешканців будинків, що розташовані біля школи, та ін.

Під час ознайомлення з курсом ви матимете змогу почерпнути для себе багато цікавих і корисних порад від колег та повправлятися у пошуку виходу з непростих ситуацій, які можуть виникнути у вашій практиці.

Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • здатність до взаємодії з іншими в різних соціальних ситуаціях та критичного оцінювання соціальних подій і явищ;
  • обізнаність з вимогами до створення психологічно безпечного освітнього середовища для збереження психосоціального здоров’я учнів;
  • усвідомлення необхідності керувати власними емоційними станами у процесі розв’язування педагогічних ситуацій;
  • здатність ураховувати вікові особливості учнів при розв’язуванні педагогічних ситуацій;
  • уміння моделювати ситуації й використовувати стратегії, що спонукають дітей до ефективної взаємодії між собою;
  • здатність застосовувати в обговореннях освітніх, соціальних і життєвих проблем методики усвідомленого й емпатійного слухання та ненасильницької комунікації;
  • уміння конструктивно реагувати на стрес і конфліктні ситуації, сприяти порозумінню учасників освітнього процесу.

Ви дізнаєтеся

  • На основі яких показників і за допомогою яких методик можна діагностувати рівень комфортності освітнього середовища.
  • Які чинники слід брати до уваги при розв’язуванні педагогічної ситуації.
  • За якими ознаками класифікують педагогічні ситуації.
  • Який узагальнений алгоритм розв’язування педагогічної ситуації.
  • Які види конфліктів і ситуацій насильства можуть виникнути на уроці та як їм запобігати.

Превентивна педагогічна робота: теорія і практика

З кожним роком зростає кількість проявів девіантної поведінки юних громадян. А отже, сучасна педагогічна спільнота має ширше впроваджувати у навчально-виховний процес закладів освіти засоби превентивної педагогіки. Знання її основних напрямів та методів, введення їх у шкільну практику сприятиме розвитку особистісної та соціальної компетентностей школярів, формуванню в них потреби у здоровому способі життя.

Перелік компетентностей, які вдосконалюватимуться/набуватимуться:

  • обізнаність з теоретичним обґрунтуванням основних завдань превентивної педагогіки;
  • усвідомлення необхідності у виробленні вміння виявляти причини й умови виникнення відхилень у поведінці школярів;
  • здатність окреслювати шляхи і способи попередження девіантної поведінки вихованців;
  • уміння використовувати відомі прийоми/способи/техніки у роботі з дітьми, схильними до девіантної поведінки;
  • здатність до взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу в оцінюванні відхилень у поведінці дітей та наданні їм необхідної допомоги;
  • усвідомлення необхідності створення умов для зміни й удосконалення особистісних якостей дітей з девіантною поведінкою та активного залучення їх до участі в суспільному житті.

Ви дізнаєтеся

  • Які ознаки різних типів агресивної поведінки школяра.
  • Як відрізнити дитину-агресора від дитини-жертви.
  • Які чинники провокують агресивну поведінку школяра.
  • У чому сутність поняття “маніпуляція” і які причини її виникнення.
  • Як запобігати дитячим маніпуляціям.
  • Які є прийоми/засоби/техніки превентивного виховання дітей з девіантною поведінкою.