Рекомендації з організації освітнього процесу
в 4-х класах пілотних шкіл
Додаток до листа МОН України
від 02.09.2020 № 1/9-502
Методичні рекомендації з організації освітнього процесу у 4-х класах закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського експерименту за темою “Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації Державного стандарту початкової загальної середньої освіти”
У 2020/2021 навчальному році у 4-х класах закладів загальної середньої освіти, які беруть участь у всеукраїнському експерименті — з теми “Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти” (наказ МОН від 13.07.2017 № 1028 (далі — експериментальні заклади загальної середньої освіти), освітній процес здійснюватиметься відповідно до експериментального навчального плану, затвердженого наказом МОН від 16.08.2017 № 1181 (зі змінами). На основі цього навчального плану експериментальні заклади загальної середньої освіти щороку складають робочий навчальний план з конкретизацією варіативного складника (1 година на рік). Мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька та фізкультурна освітні галузі представлені для четвертого класу такими предметами й інтегрованими курсами: “Українська мова” (5 годин на тиждень), “Іноземна мова” (3 години на тиждень), “Математика” (4 години на тиждень), “Я досліджую світ” (7 годин на тиждень), “Інформатика (1 година на тиждень), “Мистецтво” (2 години на тиждень) як інтегрований курс або “Образотворче мистецтво” і “Музичне мистецтво” (по одній годині на тиждень) як окремі предмети та “Фізична культура” (3 години на тиждень).
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу МОН від 20.02.2002 № 128) під час вивчення української та іноземної мов, інформатики клас може ділитися на групи при кількості учнів у класі більше 27; з інформатики клас ділиться на 2 групи, не менше ніж 8 учнів у групі. Можливість поділу класів на групи при вивченні окремих предметів має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.
Інтегрований тематичний підхід до організації освітнього процесу
У 4-му класі організація освітнього процесу, як і раніше, здійснюється на основі інтегрованого підходу, що передбачає інтеграцію змісту та видів навчальної діяльності, спрямованих на досягнення очікуваних результатів навчання, окреслених Типовою освітньою програмою для 3-4 класу для кожної освітньої галузі та впорядкованих за темами та відповідними проблемними/дослідницькими питаннями.
Авторські колективи, опрацювавши запропоновану вчителями пілотних шкіл на основі опитування учнів тематику, за якою укладається зміст навчальних предметів та інтегрованих курсів у другому циклі початкової освіти, пропонують таку послідовність тем у четвертому класі:
- Подорожуємо і відкриваємо світ.
- Машина часу.
- Чарівні перетворення.
- Факти і таємниці.
- Світ невидимий.
- Світ невідомий.
- Як це влаштовано і як це працює?
- Енергія.
- Можливості людини.
За цією тематикою упорядковуються також проблемні (дослідницькі) питання з урахуванням пропозицій учасників всеукраїнського експерименту. Терміни вивчення кожної теми визначаються на підставі прогнозування часу, необхідного для досягнення очікуваних; результатів навчання, що їх охоплює кожна з тем. Наприкінці кожної теми передбачена рефлексія та оцінювання компетентностей і результатів навчання учнів.
Учителі можуть змінювати запропонований перелік тем або послідовність їх опрацювання з огляду на особливості перебігу освітнього процесу, навчальні потреби класу та запити учнів, що випливають з їхнього життєвого досвіду. Це стосується й тривалості вивчення певних тем, а також переліку відповідних проблемних питань. Деякі з тем (питань) можуть викликати підвищене зацікавлення учнів, що спонукатиме до глибшого занурення у відповідну проблему й потребуватиме більше часу, ніж планувалося. Іншою підставою для збільшення тривалості опрацювання певної теми або дослідження певного проблемного питання можуть бути труднощі в опануванні, вміннями, що їх планувалося сформувати на відповідному матеріалі.
При цьому важливо пам’ятати, що саме логіка формування вмінь, яка забезпечує досягнення учнями результатів навчання, очікуваних на тому чи тому етапі; є визначальною. Тому, змінюючи теми, їхню послідовність, тривалість, або ж проблемні запитання, слід перевіряти, чи не залишаються поза увагою результати навчання, що їх попередньо планувалося досягти.
Планування освітнього процесу здійснюється вчителями в довільній формі за відповідними навчальними програмами. Останні окреслюють зміст навчальних предметів (інтегрованих курсів) на основі упорядкованих у логічній послідовності очікуваних результатів навчання, передбачених Типовою освітньою програмою, описують пропоновані види навчальної діяльності, рекомендовані навчальні матеріали, а також інструменти оцінювання. Під час складання календарно-тематичного плану рекомендовано резервувати 20% навчального часу для уможливлення описаної вище гнучкості.
Прогалини в результатах навчання, що їх очікувалося досягти в третьому класі під час вимушеного дистанційного навчання, рекомендуємо виявляти поступово, спостерігаючи за навчальною діяльністю учнів у рамках формувального оцінювання, а також через планові тематичні діагностичні роботи, передбачені навчальними програмами на четвертий клас. Кількість і зміст діагностичних робіт у межах різних предметів визначається самим учителем і узгоджується так, щоб уникнути емоційного перевантаження учнів. Досягнення виявлених у такий спосіб результатів, що потребують компенсації не менше, ніж у половини учнів у класі, можна передбачити шляхом внесення змін до календарно-тематичних планів, спираючись на тематичну єдність другого циклу початкової освіти. При цьому треба подбати про мотивацію до навчання тих учнів, які не мають певних прогалин, і можуть надавати підтримку тим учням, які її потребують.
Особливості навчання предметів та інтегрованих курсів у межах освітніх галузей
Мовно-літературна освітня галузь реалізується через інтегрований курс “Українська мова” (5 годин) та в межах інтегрованого курсу “Я досліджую світ” (2 години), а також через предмет “Іноземна мова” (3 години).
Навчальна програма з інтегрованого мовно-літературного курсу “Українська мова” для 4 класу (автори: Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко, Людмила Гуменюк, Оксана Волощенюк, Андрій Панченков) виокремлює ті очікувані результати навчання, яким буде приділено найбільше уваги в 4 класі в межах 6 змістових ліній, передбачених Типовою освітньою програмою для 4 класів початкової освіти (НУШ-2) у мовно-літературній галузі.
У межах змістової лінії “Взаємодіємо усно” учні продовжуватимуть учитися сприймати, перетворювати та виокремлювати інформацію, при цьому робота розгортатиметься на матеріалі кількох джерел. Так, наприклад, для обговорення легенди про заснування Києва учні і прослухають саму легенду, і розглянуть картину відповідної тематики, і проаналізують відео (змістова лінія “Досліджуємо медіа”), щоб отримати якомога більше необхідної інформації для побудови власного висловлення. У процесі аналізу та інтерпретації усної інформації учні вчаться співвідносити тему й головну думку почутого з власними спостереженнями, поведінкою, досвідом [4 МОВ 1-1.4-3], обґрунтовувати своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті наукові знання [4 МОВ 1-1.5-2]. Для висловлювання й відстоювання власних поглядів дітям важливо допомогти в становленні уміння наводити аргументи на захист власної думки та ілюструвати її прикладами [4 МОВ 1-1.6-2]. А для цього принципово важливим є уміння визначати позицію мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання етикету (ввічливість) чи порушення етикетних норм), аргументовано погоджуватися з нею або заперечувати її [4 МОВ 1-3]. Також у 4 класі більше уваги звертатиметься на становлення в учнів уміння ініціювати дискусію, висловлюючи власні погляди і слухаючи інших [4 МОВ 1-1.6-3]. Безумовно, учні різні, і це вміння буде в них представлено на різних рівнях сформованості, але дуже важливим є те, що, навіть на початковому рівні учні за підтримки інших можуть запропонувати для обговорення цікаву для них тему і у такий спосіб реалізувати власну потребу в любові і приналежності, тобто відчути себе рівноправним членом учнівської спільноти. Зазначимо, що ігри-драматизації (змістова лінія “Театралізуємо”) є цінним методичним прийомом для роботи з усвідомлення ролі вербальних і невербальних засобів під час представлення своїх думок. Саме в ході таких ігор учні вчаться добирати словесні й несловесні засоби спілкування з огляду на мету та умови спілкування, враховуючи наявність варіантів [4 МОВ 1-1.7]; робити висновок про узгодженість або неузгодженість словесних і несловесних засобів спілкування та намірів у поведінці співрозмовника [4 МОВ 1.7-2]. Наприклад, гра-драматизація “Відмова Піноккіо”, де учні мають змоделювати поведінку персонажа, що відрізняється від тієї, яка запропонована в казці, стає чудовим тренувальним майданчиком для знайомства учнів з різними комунікативними стратегіями, а також засобами їхньої реалізації.
